Главная » 2013 » Май » 8
Схожие материалы:
17:44 “Хортиця” на крові 2. Євген Черняк господар Запоріжжя |
| Рейдери не переберали: грабували не тільки заводи, не гребували навіть квартирами простих людей.10 років тому, Валерій Зотов віце-мер Запоріжжя добре знає без сприяння влади бандитські захоплення приречені.Помаранчевий губернатор Олександр Старух наполягає: зупинити рейдерів не могли. Ялива позиція помаранчевих чиновників не випадкова, її стимулювали горілчаними грошима. Та й взагалі, до юридичних, судових та будь-яких інших дверей найкращий ключ — це торба з грошима, а Черняк відкривав двері цілими мішками. В 2008 році фонд "Патріот Запоріжжя”, створений Євгеном Черняком подарував обласній міліції 10 джипів "Патріот” - це був легальний хабар. Через місяць "Патріот Запоріжжя” вимагає від міліції повернути джипи. Лише дуже вузьке коло знає — джипи подарували не просто так, а в обмін на невтручання в силове рейдерське захоплення магазина "Метро”. Вимога повернути машини була викликана провалом рейдерської атаки. "Промбудпроект” - унікальний проектний інститут: заводи, фабрики, будинки... - їхній профіль. Клієнти не тільки в Запоріжжі — у п'яти областях Украхни. Підприємство дуже прибуткове, але є одна біда — приміщення знаходиться на центральному проспекті Леніна, - каже один причетний до тих подій чоловік. - Основна цінність — нерухомість. А тут же ж близько 10 тис. кв.м. Орієнтовна ціна цього об'єтку складає приблизно 8 мільйонів євро. В 2005 році, партнер по рейдерському бізнесі Євгена Черняка Юрій Ружин починає атаку на "Промбудпроект”. Звернення до влади марні. Юрій Ружин депутат обласної ради від БЮТ. Дироектор інституту Тетяна Свистунова робить таку ж помилку як і власник "Метро” - просить допомоги у іншого рейдера — Бориса Шестопалова. Існує така бандитська технологія, яку називають "Білий Рицар”: з'являється рятівник на білому коні — глобальний інвестор..., результат — 97% акцій інституту перейшли нападнику. Проектуальників розігнали, тепер тут офісний центр. Група Євгена Черняка за 5 років помаранчевої влади знищила десятки підприємств, найбільше — економічно сильні, які платиди державі мільйони податків: Запорізький авторемонтний завод — нападав Максим Дрозденко; Механічний завод — виконавець БЮТівець Юрій Ружин; Запорізький цементно-бетонниий вузол — також Ружин; Запорізька меблева фабрика — чорну мітку прислав Дрозденко; Запоріжжямлин — тут Дрозденко зробив собі офіс; не цуралися дрібниць — захопили дві агрофірми "ім. Суворова” та "Переслав”, а також АТП 1235 і багато інших. Допомоги просити було ніде. Помаранчевий владний кисіль — це корупція та безвідповідальність. Запорізькі мости через Дніпро будовані олразу після війни, на кожному тільки по одній смузі, два нових будують вже 8 років. Якось на черговому візиті Віктора Януковича призедент пообіцяв, що доведе справу докінця, адже починалось будівництво за його прем'єрства. Та поки побудують нові, старі обваляться. Ось уже 7 років їх ніхто не ремонтує, бо нема кому — фахових інженерів розігнали рейдери чотири роки тому. Запорізьке мостобудівне управління №5 було прибутковим підприємством. Воно забезпечувало повний цикл будівництва та ремонту мостів і мостових переходів. Зводили мости по всій східній Україні. Через купівлю реєстратора; махінації зі скупкою акцій власником став Юрій Ружин. Його зацікавила земля — 2 га в Леваневському промвузлі. Генеральний директор ЗАТ "Мостобудівне управління-5” Борис Холоденко жаліється на всю плачевність ситуації: "Порізали й здали на металобрухт крани можні МКГ-25, за кілька тижнів рознесли все підприємство. Є фотографії, де видно як рейдери вскривають наші кабінети — двері виломані, вся документація розкидана... Варвари, не інакше. Такі собі стерв'ятники, гієни — нападають, розривають на шматки й розбігаються”. Рейдерська група Черняка розкинула свої щупальця не лише на території міста, землі вздовж Дніпра, заводи за 1,5 сотні кілометрів. Містечко Кам'янка Дніпровська — це всього 13 тис. мешканців. Десятки відсотків містян — робітники консервного заводу та їхні сім'ї. Катерина Луценко тут працює вже 45 років. "При Союзі це був дуже сильний завод. Ми випускали близько 130 видів найменувань продукції. Товар відпрвлявся навіть на далекий Схід та Північ...” 20 років тому завод збанкрутував. Залишились тільки голі стіни та огорожа. В 2000-му році в людей з'явилась надія: місцевий бізнесмен Володимир Тарасов інвестував 2 млн. Доларів в цей завод. На базі колишнього консервного заводу було організовано підприємство "Солоха”. Було придбано обладнання для виготовлення томатної пасти, консервування огірків, зеленого горошку, солодкої кукурудзи. Подальше розширення потребувало додаткових грошей. Їх пообіцяв бізнесмен Юрій Чекальський. Отже, "Солоха” була створена совмісно двома бізнесмена, акції розподіленні 50х50 — конвеєр й так звана фірма Укрсвітліт, керівником якої був Чекальський. Юрій Чекальський — колишній заступник голови Запорізької ОДА, в 2006-му — депутат ради від БЮТ. Бізнес-партнер Бориса Шестопалова. Пообіцяв інвестувати в завод 3 мільйони доларів. Однак після того як уже створили підприємство, окрім обіцянок від Чекальського так нічого й не дочекались. За кредитні лінії Тарасов закупив ще три лінії консервування зеленого горошку та солодкої кукурудзи. Бізнес пішов вгору, поки не настав час платити позику. Чекальський обдурив партнера — кредит не заплатив. Окрім того — забрав підприємство за борги, змовившись з керівником банку й взявши його в долю. Незабаром приїхали озброєні хлопці з різаками для різання обладнання. Містяни були у відчаї — втрата стількох робочих місць стала для них шоком. Порізаних машин вивезли на 12 млн. Грн. Зникла вся продукція — ще на 10 млн. Угруповуванню, яке складалось з колоритної суміші колишніх силовиків, підприємців та відвертих кримінальних авторитетів, а саме Головіна, Козлова, Махінько, Бінько відчуло гостру необхідність в "криші”. Таку кришу, себто дах, вони знайшли в обличчі "банди лисих”. Однак згодом виявилось, що ця криша зовсім їх "не кришує”, а навпаки — пускає і самих авторитетів і їхнє майно під ножі собі на користь. Так уже в 2011 році "банда лисих” починає відбирати в свої підопічних бізнес, зв'язаний з Мелітопольським м'ясокомбінатом, Нестерянською пхахофабрикою та ін. Бінько, він же Коля Рєбьонок не погодився віддавати свій бізнес та своє майно "банді лисих”. Однак останні, заручившись підтримкою Черняка в січні того ж року відбирають в дружини Бінько автомобіль; в січні 2012 року — обстріляли водія автомобіля Колі Ребьонка. І уже в березні під кулями помирає й сам Бінько. Ось ще одна історія. Богдан Шавло, чоловік вже 20 років живе на Хортиці. Хранитель козацької минувщини. На його нещастя на острові захотів збудувати маєток горілчаний король. До мене по ініціативі Євгенія Черняка звернулись наше керівництво заповідника й запропонувало продати мій будинок. 1 тис. Грн. - саме в таку суму оцінили вони моє майно. Це було заявлено безапеляційно. Звісно я відмовився - розповідає Богдан Шавло. Його одразу ж поперили: якщо через три дні він не виселиться, то ночуватиме на дереві. Дарма, що усі документи на власність впорядку — вони всього лиш папірці проти волі всесильного Черняка. Був ряд зустрічей, в тому числі з Євгеном Черняком, на яких було заявлено, що останній — хазяїн міста Запоріжжя, а тому, якщо зупинити будь-якого міліціонера, прокурора чи суддю й запитати кому вони служать, то відповідь буде очевидною — Євгенію Олександровичу Черняку. 93 суди, залякування дружини та двохлітньої дитини пережив Богдан, будинок таки вдалось вберегти — врятувала зміна влади. Нове керівництво міції, прокуратури та судів Черняк не контролює, однак конфлікти запущенні його подільниками як бомби сповільненої дії вибухають досі. Максим Дрозденко за гратами. Проте мешканці будинку на вулиці 40-річчя Радянської України дотепер дивуть як на вулкані. Їх будь-коли можуть викинути на вулиці разом з дітьми та старими. Раніше гуртожиток належав тресту "Заопоріжалюмінійбуд”, його довів до штучного банкрутства Максим Дрозденко. Згідно закону будинок мав перейти мешканцям, але з допомогою Бориса Шестопалова його незаконно вивели з ліквідаційної маси — жильці між небом і землею. Він забов'язаний був передати всі 5 гуртожитків на баланс міста, трест цього ж не робить, він створює приватне підприємство ОЖКГ і державні гуртожитки передає приватному підприємству. Людям відключали воду, електрику, не давали прописку... чим вони завинили перед господарями міста? Хіба одним — будинком у центрі Запоріжжя. В одному з гуртожитків Дрозденко уже побудував сауну, такий собі притон: повії, алкогололь, бійки, шум до рвнку ... Згодом через численні скарги жителів гуртожитку притон таки закрили. Однак тепер уже поплічники Дрозденка усім своїм єством показують мешканцям Запоріжжя — закон для них написаний, вони гсподарі цього міста. Вони живуть за феональними правами — викидають холопів на двір, забирають їхні пожитки, не зупинились навіть перед знищенням перлини міста — острова Хортиці... Далі буде... Черняка к стенке! http://k-stenke.com бизнес  |
|
|
| Всего комментариев: 0 | |
Схожие материалы: